Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Що робити, якщо ви стали свідком або жертвою ворожої атаки чи її наслідків

Атаки ворога не вщухають не лише на полі бою – росіяни щодня б’ють по мирних містах і селищах, наражаючи цивільних людей на смертельну небезпеку. Свідком та навіть жертвою терористичної атаки росії може стати кожен, а тому маємо знати, як поводитися у разі трагедії. 
Про те, що робити, якщо ви стали свідком терористичної атаки, розказав Алекс Гершанов, міжнародний експерт із роботи з травмою (Ізраїльська коаліція травми).
Перш за все, дотримуйтеся безпечної поведінки: якщо ви – не медик, рятувальник або фахівець, який надає першу психологічну допомогу, не біжіть у бік вибуху або стрілянини. Памʼятайте, що існує загроза повторних атак в одному місці за короткий проміжок часу. Також ви можете перешкодити роботі рятувальних та інших спецслужб.
Якщо у вас чи у когось із навколишніх людей є фізичне ушкодження (поранення, сильний шум у голові, гострий біль без видимих ушкоджень або ушкодження, забиття за відсутності болю) – негайно зверніться по медичну допомогу. У більшості випадків через високий рівень гормонів стресу людина не відчуває болю і, наприклад, може ходити добу з переломом.


Поширені реакції на сильний стрес

Часто після переживання терористичної атаки у людини можуть виникати:

  • плач, крик, сльози, 
  • застигання та «заморожування» емоцій,
  • підвищена емоційність, 
  • підвищена дратівливість, 
  • порушення фізіологічних функцій: сну, апетиту, функціонування видільної системи.

Такі реакції є нормальними, але водночас потрібно зважати на інтенсивність їхнього прояву протягом трьох-чотирьох тижнів. Якщо інтенсивність цих реакцій не знижується, необхідно звернутися до фахівця – лікаря загальної практики, або до лікаря-психолога, або в окремих випадках до психіатра.

Що робити для відновлення психічного стану

Важливо, щоб у цей період (до 3-4 тижнів) людина мала соціальну підтримку: мала можливість спілкуватися із рідними та друзями, розповідати про те, що трапилося.
Близькі люди через досвід людини, яка потрапила в зону лиха, стають «другим колом» свідків теракту. Вони теж відчувають стресові реакції, проте, відновлюючи найбільш повну картину події, вони знижують рівень тривоги. Тому, розповідаючи про подію, намагайтеся передусім зосередитись на фактах.
Експерт також радить якнайшвидше повернутися до повсякденних справ – звичайно, якщо ви не постраждали фізично й має таку можливість. Важливо продовжувати ті справи, дії або маршрути, які були до теракту. Збереження безперервності – запорука найшвидшого відновлення.
Також варто пригадати, що раніше допомагало відновлювати сили, які дії «підзаряджали вашу батарейку»? І спробувати їх виконувати.
Натомість вживання алкогольних напоїв краще уникати: алкоголь не знімає гострий стрес, адже на тлі гормонального сплеску, він не виконує функції розслаблення.
Якщо потрібна психологічна підтримка – зверніться до фахівця. Контакти служб психологічної підтримки – за посиланням.

Публікація підготовлена в межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.